Хліб і сіль на вишитому рушнику – це одвічні символи української гостинності. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб символізувало духовну єдність, злагоду, глибоку пошану до господарів.
Цей звичай пройшов через віки і став доброю традицією в наш час. Саме хлібом-сіллю на вишитому рушникові зустріли всіх, хто прийшов на Свято Рушника до клубу Городищенської сільської ради
Справді народне свято під назвою «І на тім рушникові оживе все знайоме до болю…. » відбулося 28 травня у селі Городище.
Цей захід хочеться назвати святом від усієї душі і щирого серця. А об'єднала своїх земляків у роботі, в пісні й у вишивці славна жінка, справжня господиня завідувачка клубом Селезень Зоя Миколаївна. Видучими на святі були Рощук Світлана Миколаївна – господиня свята, Павлюк Роман Миколайович та Ніколайчук Юлія Валеріївна. Музичне оформлення – Демчук Микола Дмитрович.
У святковій експозиції було представлено унікальні вишиті нитками та бісером рушники жителів села Городище. Найбільш важливими та поважними були рушники котрим виповнилось понад 70 років, а їх на виставці було аж 10 штук.
Усі присутні на святі, які бачили барвисті витвори городищенських рукодільниць, не відходили від них і не приховували свого захоплення.
Це розмаїття вишитих рушників, доріжок, скатертин, картин просто вражало. Недаремно ж три жительки Городища отримали подяки від голови Городищенської сільської ради Петра Павлюка. Козлюк Євгенія Онисимівна – найстарша трудівниця-вишивальниця рушників та скатертинок, Бурда Марія Феодосіївна – чудотворниця вишуканих та незбагненних вишитих картин, Жолобчук Марина Андріївна – найкраща вишивальниця художніх шедеврів бісером..
З великим задоволенням та цікавістю глядачі спостерігали за виступом аматорів з числа молоді села у виконанні яких звучали старовинні обрядові пісні. Всі присутні щиро вдячні їм за збереження і популяризацію давніх народних пісень нашого краю і традицій.
На Святі рушника були присутні гості народно фольклорна-аматорський ансамбль «Ожина» з села Малушка, котрий доповнив яскравий виступ жителів села Городище своїм наперевершеним виконанням української пісні.
Велика заслуга в тому, що захід вдався на славу, і сільського голови Павлюк Петра Антоновича
Дане свято ще раз показало, що городищанці вміють берегти народні традиції рідного краю, відроджують забуте і створюють справді прекрасні речі для нащадків.
Звертаючись до джерел народної творчості та до народних традицій, радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, то можливо, життя наше буде більш духовно багатшим та радіснішим.